Вплив пандемії COVID-19 та карантину на психологічний стан людини

В сьогоденних умовах пандемії та карантину, фахівці з психологічної і соціальної допомоги підкреслюють нагальну потребу в підтримці психічного здоров’я населення.

Чи впливає спалах коронавірусної хвороби (COVID-19) на психологічний стан і психічну рівновагу людей? Скажу однозначно – так. На сьогодні дослідження того, як психо­логічно позначається і позначиться в майбутньому пандемія та кара­нтин на людське життя, тривають. Однак, вже частково представлена низка цікавих даних з різних куточків світу, про те як саме реагує людство на COVID-19. Підмічено, що кожна культурна схема (національність) - має свої особливості реагування на кризові ситуації, які залежать і від рівня соціально-економічного розвитку, і від зрілості особистості.  Частково це пояснюється різною якістю життя та рівнем освіти (Okoro J. et al., 2020Nguyen, H. C. et al., 2020; Durodie B., 2020). COVID-19 впливає на людей по-різному.

Так наприклад з останніх досліджень психологічного впливу поширення COVID-19 у Туреччині (на вибірці 1130 осіб з 28 міст) показало, що 52,7% опитаних оцінили загальний психологічний  вплив як помірний та сильний, 18,6% показали помірні або виражені депресивні симптоми; 26,5% - помірні та сильні симптоми тривоги; 7,9% - помір­ний та виражений рівні стресу (Mustafa N., 2020). Більшість респондентів проводили 20-24 години на добу вдома (88,2%); була стривожена контактами їхніх близьких з людьми, інфі­кованими COVID-19 (78,4%); була задоволена обсягом інфор­мації щодо коронавірусу (78,6%). Дані, отримані зі Шрі Ланки, підтверджують, що жінки, карантиновані люди та пацієнти з психіатричною історією мають вищий ризик появи психологічної симптоматики у зв’язку з пандемією (ELLepoLa A., Rajapakse, R.P., 2020).

Дослідна група з Індії засвідчує такі основні психологічні впливи пандемії COVID-19 (Halder S. & et al., 2020):

  • страх і стурбованість про власне здоров’я та здоров’я близьких;
  • постійна стурбованість щодо зазнаних фінансових втрат;
  • зміни в режимі сну або їжі;
  • утруднення концентрації та роздратування;
  • побоювання та фактичне погіршення хронічних про­блем зі здоров’ям;
  • посилення вживання алкоголю, тютюну чи інших пси- хоактивних речовин.

Щодо карантинів, то дослідницька група з Великобританії (Brooks S. та інші, 2020) детально проаналізувала 24 дослі­дження із психологічного впливу карантинів та підкреслила специфічні стресові фактори:

  • тривалість карантину (більше 10 днів провокує значно більш високий ризик розвитку симптоматики посттравматич­ного стресу);
  • побоювання зараження, особливо у вагітних жінок та жінок з маленькими дітьми;
  • розчарування, нудьга та відчуття ізоляції від решти світу;
  • неадекватні запаси, що також викликало тривогу і гнів через 4-6 місяців;
  • недостатня інформація, відсутність чітких вказівок.

Результати дослід­жен­ня вітчизняних науковців також ­продемонструють широкий спектр психологічних наслідків, до яких може призвести спалах COVID-19, серед яких поява нових психіатричних симптомів в осіб, які не мають психічних захворювань, а також погіршення стану тих, хто вже страждає на такі ­захворювання. Спалах ­коронавірусної хвороби спричиняє сус­пільні психо­логічні реакції, такі як напруга, тривога та страх, втрата ­орієнтирів і планів на майбутнє, також може теж призводити до посттравматичного стресового розладу, депресії, до загострення психопатологічної симптоматики та психологічних труднощів.

Відповідаючи на глобальні виклики пандемії COVID-19, психологи та психотерапевти ведуть активну роботу з пошук найбільш дієвих засобів психологічної допомоги з подолання наслідків психотравмуючих подій під час пандемії.

Далі буде))

Стаття підготовлена за матеріалами публікацій Психологічної кризової служби  ГО «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій»,«Надання психологічної допомоги вразливим групам населення під час та після карантину через пандемію COVID-19».

Логін: *

Пароль: *